Królowa Śniegu / Снігова Королева

O spektaklu

Królowa Śniegu Hansa Christiana Andersena to klasyka baśni literackiej. Historia przyjaźni czy raczej miłości dwojga bohaterów – Gerdy i Kaja – wciąż inspiruje kolejne pokolenia twórców.

Odłamek diabelskiego lustra, jaki utkwił w oku chłopca sprawia, że Kaj zmienia się nie do poznania; staje się złośliwym, wyrachowanym egoistą, złym i zamkniętym w sobie, aż w końcu znika bez słowa i śladu.  Odnaleźć go i pomóc może mu tylko Gerda, która wyrusza w niebezpieczną drogę do symbolicznej Królowej Śniegu, ale robi to równocześnie dla siebie.

Cała historia jest bowiem inicjacyjną wędrówką bohaterki, pełną przeszkód i trudnych wyborów, przekraczaniem własnych granic, poszukiwaniem tożsamości, podróżą w głąb siebie. To szczególne doświadczenie, bo dokonujące się przede wszystkim w świecie kobiet i ich losów. Męskie postaci nie mają w opowieści Andersena większego znaczenia, są niedojrzałe i bierne.

Reżyserka Karolina Maciejaszek zwraca na to szczególną uwagę w swojej koncepcji przedstawienia, podkreślając siłę sprawczą kobiet, również poprzez obsadę (tylko Kaj grany jest przez aktora). To one – wiedźmy, szeptuchy są animatorkami baśniowej i scenicznej rzeczywistości, to one prowadzą Gerdę przez życie wcielając się we wszystkie przywoływane role (również męskie).

Снігова Королева Ганса Крістіана Андерсена – це класика світової дитячої літератури. Історія дружби та кохання двох героїв – Герди та Кая – невпинно надихає молоде покоління режисерів.

Уламок диявольського дзеркала, який потрапив в око хлопця, дуже змінює Кая. Він стає недобрим, корисливим егоїстом, злим і закритим в собі. Неочікувано Кай зникає. Відшукати і допомогти йому може тільки Герда, тож вона відважно вирушає в небезпечну дорогу до символічної Королеви Снігу.

Уся історія – це подорож, яка переповнена перешкодами та труднощами, необхідністю приймати рішення та виходити за межі власних можливостей, пошуку себе і мандрівкою у власну душу. Це особливі хвилювання, оскільки панують у внутрішньому світі жінок. На чоловічі постаті Андерсен у творі звертає меншу увагу, описуючи їх як недозрілі і пасивні.

Режисерка Кароліна Мачєяшек у своїй концепції спектаклю звертає на ці аспекти особливу увагу. Одночасно через підбір акторів (тільки роль Кая виконує актор) вона підкреслює силу волі жінок. Отож вони, відьми, являються аніматорками казкової та сценічної реальності. Саме вони ведуть Герду по життю перевтілюючись в усі названі ролі, між іншим, і чоловічі.

foto: Tomasz Zakrzewski; projekty plakatu i zaproszenia: Marika Wojciechowska